Игра Ctrl-C + Ctrl-V

**3131313131** · 01.04.2012 23:13

pss111123242ewsda

**studibenker** · 01.04.2012 23:17

У нас: 141828 рефератів
Флеш игры
Правила
Щойно додані Реферати
Тор 100
Придбати абонемент
Технічна підтримка

Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент

Всі реферати
Курсові Дипломні Магістерські
Реферати Контрольні

Екологія
Реферат - Проблеми розвитку ядерної енергетики України
14

Картошка без вскопки, прополки и окучивания!

Красочные серьги для Вас! Быстрая доставка по Украине!

Выращивание клубники в полиэтиленовых мешках дома!

Самые низкие цены на отдых

Прыщи начнут исчезать МОМЕНТАЛЬНО!

РЕФЕРАТ

на тему:

„Проблеми розвитку ядерної енергетики України”

Питання розвитку ядерної енергетики України є одним з пріоритетних у дослідженнях Дніпропетровського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень. У друкованих працях інституту [1—6], присвячених атомній енергетиці, обґрунтовано важливість цієї галузі для забезпечення енергетичної незалежності, стабільності та інноваційного розвитку економіки, створення робочих місць та впровадження новітніх технологій. Водночас визначено проблеми, що гальмували розвиток галузі, та шляхи їх подолання.

Однак прийняті у цьому напрямі стратегічні рішення залишилися невиконаними, і на початку нинішньго року Кабінет Міністрів України знову повернувся до розробки стратегії розвитку паливно-енергетичного комплексу до 2030 року. За мету взято зменшення рівня енергетичної залежності України за рахунок поновлення та нарощування потужностей атомної енергетики, а також широкого використання гідроресурсів та сучасних ТЕС на вітчизняному вугіллі. Відповідно потреби у імпортних нафті та газі для електростанцій мають значно скоротитися.

Незважаючи на широке обговорення задекларованої концепції уряду на парламентських слуханнях 15.06.2005 р., на «круглих столах», багато хто ще вважають її не досить обґрунтованою, що й зумовило появу цієї публікації.

Слід зауважити, що час для обговорення та вагання уже вичерпано і розпочинати цю масштабну програму згодом буде вже пізно, адже зменшення рівня енергетичної залежності за рахунок розвитку ядерної енергетики стане реальністю лише за умови створення власного ядерного паливного циклу (ЯПЦ). А питання, який він буде, повний чи неповний, не є головним. Головною є можливість забезпечення України власним енергетичним ураном і металевим цирконієм, а в перспективі — і самостійної фабрикації (остаточний етап виробництва) тепловиділяючих збірок (ТВЗ) для власних АЕС, які постачає сьогодні лише Росія.

Україна отримала унікальну спадщину від колишнього СРСР — розвідані родовища урану Східного гірничо-збагачувального комбінату (Жовті Води) і цирконату, гідрометалургійний завод (Вільногірськ), гідрометалургійний комбінат з переробки радіоактивних руд — ВО «Придніпровський хімічний завод» (Дніпродзержинськ), потужний комплекс підприємств енергомашинобудування («Турбоатом», «Електротяжмаш» тощо), а також наукові установи. Проте держава не змогла розпорядитися цією спадщиною. Унаслідок частих змін державного управління (1992 — 1993 рр. — концерн «Укратоменерго»; 1993 — 1997 — Держкоматом; 1997—1999 — Державний департамент у складі Міненерго; 1999 — 2002 — Державний департамент у складі Мінпаливенерго; з 2002 — Головне управління у складі Мінпаливенерго) та його низької ефективності атомна промисловість майже зруйнована, що створює додаткові труднощі на шляху реалізації програми Кабінету Міністрів розвитку ядерної енергетики і потребує здійснення практичних кроків.

На підтримку обґрунтованості прийнятого урядом курсу (та щоб поменшало скептиків) розглянемо послідовно такі питання:

світові тенденції ядерної енергетики;

переваги використання урану як джерела енергії;

світові запаси урану;

переваги України в ядерній енергетиці.

Приділимо увагу також нагальним заходам, необхідним для реалізації проголошеної урядом концепції.

Світові тенденції ядерної енергетики. У 30 країнах світу функціонує 440 ядерних реакторів, з яких 104 — в США, 59 — у Франції, 54 — в Японії, 31 — у РФ, 19 — у Німеччині. Україна має 15 ядерних реакторів і посідає 10-те місце в світі за їх кількістю. Нині будують ще 24 реактори, з яких 9 — в Індії, 2 — в Японії, 4 — в Росії, 4 — в Китаї.

Частка ядерної енергетики в балансі багатьох країн залишається великою і, за статистикою, майже в 20 державах світу перевищує 25%. На перших позиціях серед них Франція (АЕС виробляють 78,1% електроенергії країни), Литва (72,1%), Словаччина (55,2%), Бельгія (55,1%), Швеція (51,8%), Україна (48%), яка посідає шосте місце, а подеколи і п’яте.

Фахівці прогнозують збільшення до 2050 року потужностей світової атомної енергетики щонайменше в два рази (є пропозиції — навіть у чотири рази). Це означає будівництво кількох сотень ядерних реакторів і відповідне нарощування виробництва ядерного палива, про що йтиметься далі.

Сьогодні центр експансії ядерної енергетики знаходиться в Азії — це Китай, Індія, Японія і Північна Корея, Тайвань. КНДР має великомасштабну програму розвитку ядерної енергетики: є намір додатково спорудити ще 30—40 блоків (до 80 млрд дол. США), і навіть Іран планує довести кількість енергоблоків у Бушері до шести.

Про наміри розпочати будівництво атомних енергоблоків проголосили деякі країни Східної Європи (Румунія, Болгарія, Польща), а також Туреччина та Ізраїль. Амбітні плани мають США та Росія.

Слід зауважити, що думка про недостатню, на перший погляд, увагу до ядерної енергетики в країнах Європейського Союзу не відповідає дійсності. У цих країнах середній рівень частки ядерної електроенергії сягає 34—43%, тобто перебуває на рівні України. Терміни експлуатації енергоблоків ще не вичерпано, і гострої потреби в новому будівництві АЕС сьогодні немає. Ці країни можуть зробити перерву в будівництві АЕС і дочекатись освоєння найперспективніших реакторів нових типів і, відповідно, приділяти значну увагу участі в міжнародних проектах з їх розробки. Крім того, Франція дала згоду на будівництво спільно з Євросоюзом першої електрогенерувальної установки на основі термоядерного реактора.

З огляду на викладене вище слід визнати, що курс уряду України в розвитку ядерної енергетики відповідає світовим тенденціям і, безперечно, є обгрунтованим.

Переваги використання урану. Зазначені вище світові тенденції нарощування ядерної енергетики зумовлені об’єктивними чинниками. Визначальними з них є істотне подорожчання органічного палива та виснаження його світових запасів. За оцінками експертів, розвіданих запасів нафти вистачить на 40 років, газу — на 60. А запаси урану можуть забезпечити роботу наявних типів реакторів приблизно на 100 років, перспективних типів — на 4000.

Важливе значення мають також принципові переваги урану порівняно з іншими видами енергетичних ресурсів, які використовують для виробництва електроенергії в значних обсягах і про які зазвичай забувають:

надзвичайно висока концентрація енергії: один кілограм урану за кількістю енергії еквівалентний 20 тис. кг вугілля (відповідно в 20 тис. разів менше навантаження на транспорт, склади, а також менші обсяги відходів);

мінімальні викиди в атмосферу: 2–6 грамів СО2 (за деякими оцінками 25 г) на кВт/год (приблизно стільки само виділяється під час використання енергії сонця і вітру), що майже на два порядки нижче, ніж за використання вугілля, нафти та навіть природного газу;

мінімальний шкідливий вплив на здоров’я людей: показник збільшення смертності у районах розміщення АЕС майже в 300 разів нижчий, ніж у районах розміщення ТЕС, які працюють на вугіллі (за даними МАГАТЕ).

Окрім зазначеного, ядерна енергетика має й економічні переваги: повна собівартість електроенергії, виробленої АЕС, нижча за вироблену ТЕС, а в структурі собівартості визначальними є капітальні витрати, що зумовлює незначну залежність від вартості власне палива. За подвоєння вартості палива показники зростання вартості одиниці виробленої електроенергії становлять: для АЕС — 9%; для ТЕС на вугіллі — 31%; для ТЕС на газі — 66%.

Світові запаси урану. Аналіз даних світових запасів урану та прогнозних оцінок динаміки його видобування дає можливість визначити місце України в світі щодо цього та стратегічні завдання для реалізації планів нарощування видобутку власного урану. Відомості про розвідані запаси урану, а також їх поповнення та вичерпання, надані Всесвітньою ядерною асоціацією, наведено в табл. 1, а про світове виробництво — в табл. 2.

За даними табл. 1, світовий річний видобуток урану становить приблизно 35—37 тис. т (близько 55% поточних потреб). Решта цієї сировини поповнюється за рахунок складських резервів та запасів збройового урану, проте вже до 2015 р. ці додаткові джерела буде вичерпано. До 2020 року з’явиться необхідність подвоїти видобуток урану.

Варто звернути увагу на видобуток урану в РФ. Потреба в цій сировині для неї становитиме в 2010 році вже 15 тис. т на рік (для власних АЕС та для АЕС інших країн, де експлуатуються та споруджуються АЕС «російської» конструкції, включаючи країни колишньої РЕВ, Фінляндію, Іран, Індію, Китай та Україну).

Російська Федерація вживає заходів із збільшення видобутку урану до 5—6 тис. т (до 2015 року), але ця кількість забезпечить лише 30% необхідних обсягів. У зв’язку з цим вона прагне заволодіти відповідним виробництвом у Казахстані та Узбекистані, що додатково забезпечить ще 3 тис. т урану. Оскільки це не закриває прогнозованого дефіциту, то Росія змушена буде вийти на світовий ринок як покупець, а не як постачальник урану.

З огляду на це стратегічним завданням України є забезпечення видобутку урану щонайменше в обсягах, необхідних для виробництва ядерного палива для власних АЕС. Шляхи виконання цього завдання розглянемо далі.

Переваги України в ядерній енергетиці зумовлені, з одного боку, природними ресурсами, оскільки вона має найбільші в Європі родовища уранових руд та цирконату, а з другого — отриманою від колишнього СРСР спадщиною: гідрометалургійне виробництво з переробки цих руд та освоєні новітні технології з отримання ядерних матеріалів, 14 діючих реакторів АЕС та низка енергоблоків, що перебували на початкових стадіях будівництва, комплекс підприємств енергомашинобудування та наукові інститути ядерного профілю.

Стратегічне значення ядерної енергетики для України було визнано ще на початку 90-х років минулого століття [7], про що свідчить прийняття стратегічних рішень, серед яких і «Комплексна програма створення ядерного паливного циклу в Україні» (Постановою Кабінету Міністрів України № 634-8 від 06.06.2001 р. кориговано її основні показники). Проте з різних причин цю програму не виконано, що призвело до критичної ситуації з ядерним паливним циклом.

Володіючи добре вивченими промисловими запасами урану, які можуть забезпечити державу щонайменше на 100 років, Україна задовольняє тільки 30% власних потреб. Його видобуток на діючих родовищах (СхідГЗК, Жовті Води) дійшов критичної межі через незабезпеченість розкритих для видобутку запасів. Перспективне Новокостянтинівське родовище не освоюють, а рішення, які приймають для збільшення видобутку, не виконують через брак фінансування.

Головна перешкода тут — відсутність державного інвестиційного капіталу та неможливість залучення приватного капіталу. Тобто за умови залучення необхідних інвестицій уранова промисловість України спроможна не тільки забезпечити на 100% власні потреби в урані, а й вийти на світовий ринок як його постачальник.

Як бачимо з попереднього розділу, Росія як основний партнер у виробництві ядерного палива для українських АЕС зацікавлена в цьому, оскільки може відчувати значний дефіцит урану вже з 2010—2015 року.

Україна неодмінно має реалізувати свої можливості у цьому напрямі й не повинна втратити свій шанс.

Виробництво металевого цирконію

Металевий цирконій використовують у реакторах типу ВВЕР для виготовлення трубок тепловиділяючих та інших елементів ТВЗ, тобто його виробництво є необхідним елементом ядерного паливного циклу. А можливості України у цій галузі просто унікальні — вона посідає провідне місце у світі за запасами мінералу циркону, а також володіє передовими технологіями його переробки та виготовлення цирконієвих сплавів і прокату.

Сьогодні розробляється Малишевське родовище титаноцирконієвих руд у Вільногірську Дніпропетровської області. Видобуває руду і випускає концентрат Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат. Щорічно він постачає до Росії 3 тис. т цирконієвого концентрату, забезпечуючи потреби і українських, і російських АЕС.

Свого часу в Україні освоїли виробництво цирконієвих сплавів, проте внаслідок Чорнобильської аварії роботи було зупинено. Тому виробництво цирконієвих сплавів з українського концентрату сьогодні здійснює російське ВАТ «ТВЕЛ».

Ядерне паливо російського і західного виробництва базується на різних сплавах цирконію, що ускладнює їхню взаємозамінність і зумовлює для України монополізм одного виробника. А замінити цирконій на інші метали у процесі виробництва ядерного палива неможливо, тому що тільки він має унікальні фізичні та ядерні властивості, які сприяють ефективному розподілу урану.

Програмою створення ядерного паливного циклу в Україні виробництво сплаву цирконію і цирконієвого прокату покладено на ДНВП «Цирконій», утворене під час реструктуризації ВО «ПХЗ» в 1995 році, коли внаслідок розподілу на 10 окремих підприємств було розірвано його єдину виробничу інфраструктуру.

Для виконання стратегічних завдань уже багато зроблено. Затверджено «Програму інтеграції сплаву цирконію українського виробництва в ядерне паливо для реакторів ВВЕР». Розроблено технологію й устаткування для виготовлення трубної заготовки з цирконієвого сплаву методами електронно-променевої плавки, відцентрового і стаціонарного лиття. Виготовлено дослідну партію трубних заготовок зі сплаву цирконію, легованого 1% ніобію, отримано перші передільні труби з трубних заготовок. Розроблено технологію легування цирконію для одержання трубної заготовки зі складнолегованих сплавів методом лиття в електронно-гарнісажних печах тощо. Проведено попередні випробування зразків трубоболонок ТВЕЛів зі сплаву цирконію українського виробництва, раніше виготовлених на дослідному заводі Державного трубного інституту й ВАТ «Нікопольський південнотрубний завод», які підтвердили відповідність властивостей зразків технічним вимогам за основними показниками.

Під час створення виробництва ядерно-чистого цирконію головною є наявність ефективної й екологічно безпечної технології переробки цирконію з повним витягом усіх цінних компонентів, зокрема й гафнію, який виробляли раніше лише дві ядерні держави світу — США і Франція. Україна стала третьою країною, спроможною на це.

Гафній почав відігравати помітну роль в атомній енергетиці США з 1953 року як високоефективний поглинаючий матеріал для транспортних реакторів підводних човнів, стійкий до потоку нейтронів високої потужності, що виділяється в процесі ядерної реакції. Він ефективно поглинає нейтрони й зупиняє реакцію протягом 1—4 секунд. У зв’язку з цим перспективним є напрям досліджень із впровадження гафнію як поглинаючого матеріалу в систему управління захисту українських і російських реакторів, що не тільки поліпшить експлуатаційні характеристики, а й дасть можливість заощадити кошти, необхідні для поховання опромінених поглинаючих стрижнів (ПС) з карбідом бору після відпрацювання ресурсу.

ДНВП «Цирконій» має також двадцятирічний досвід роботи з рідкісними металами, сплавами, які широко використовуються для мікролегування у кольоровій металургії з метою поліпшення якості мідних, нікелевих, алюмінієвих, магнієвих сплавів. Сучасні гідрометалургійні та металургійні процеси, вакуумна техніка, унікальне обладнання дають можливість отримувати і метали, і багатокомпонентні прецизійні сплави з низьким вмістом домішок. Широко застосовуються металотермічні процеси отримання не тільки цирконію, гафнію та їх сплавів, а й лігатур алюмінію зі скаднієм, цирконієм, ніобієм, магнію з цирконієм, нікелю з цирконієм і гафнієм, марганцем, титаном.

На підприємстві уперше в Україні було отримано сплави і лігатури рідкісних і рідкоземельних елементів, таких як цирконій-залізо-алюміній, цирконій-нікель, гафній-нікель, неодим-празеодим-залізо-бор, мишметал-нікель-алюміній, цирконій-мідь, скадній-алюміній, феротитан, фероцирконій, ферогафній. Сплави на основі рідкоземельних металів широко застосовують у виробництві високоенергетичних постійних магнітів, металогідридних систем для водневої енергетики, високоміцного чавуну. Виробничі потужності ДНВП «Цирконій», його науково-технічний потенціал та виробничий досвід дають можливість організувати сучасне виробництво дослідних партій рідкісних та рідкоземельних металів, їх сплавів від 1 до 10 тонн на рік. Усе це сприяє організації супутніх високотехнологічних виробництв і впровадженню ядерних технологій у машинобудування, електротехніку, електроніку, в авіаційну, космічну, оборонну промисловість, медицину, легку та харчову промисловість, що підвищує ефективність усього народного господарства.

Окупність капітальних вкладень для створення 100% потужностей з виготовлення цирконієвої продукції, за попередніми розрахунками, може становити два роки, що є дуже привабливим інвестиційним проектом для такого профілю виробництва.

Сьогодні майже всю українську цирконієву продукцію можна тільки експортувати, бо в Україні немає внутрішнього ринку її збуту. Необхідною умовою розвитку виробництва металевого цирконію на найближчі роки мусить стати організація власного споживання в ядерній енергетиці, що може бути забезпечено лише за умови власного виробництва ТВЗ, а також завоювання експортних ринків збуту в Росії та інших країнах.

Отже, і уранова, і цирконієва вітчизняна промисловість, а також супутні їм виробництва, ґрунтуючись на власній сировинній базі і передових технологіях, можуть забезпечити значний внесок у розвиток економіки України та її інтеграцію у міжнародну кооперацію. Для цього першочерговим завданням є збереження наявних в Україні виробництв, їх фінансове оздоровлення та створення умов для їх розвитку. Це стосується передусім ДНВП «Цирконій», ДП «ПГМЗ», ДП «Бар’єр», ДП «Смоли» та ДП «ПЗКМ». Зволікання з цим, що мотивується економічною недоцільністю, неприпустиме, оскільки такі аргументи, як правило, зважають лише на можливості поточного моменту, не беручи до уваги довгострокові наслідки.

Фабрикація ТВЗ

Сьогодні фабрикація ТВЗ для всіх реакторів ВВЕР-1000 російської розробки здійснюється російською корпорацією «ТВЕЛ». ТВЗ являють собою конструкцію з 312 окремих ТВЕЛів у каркасі з 16 направляючих каналів, 15 дистанційних та однієї нижньої решіток, а також нижньої та верхньої кінцевих деталей.

Затверджена раніше програма створення ЯПЦ (програма № 5) передбачала передачу необхідної інформації на виготовлення основних деталей ТВЗ, а в подальшому й на забезпечення збирання на одному з українських підприємств (на базі промислового майданчика СхідГЗК або НВО «Південмаш»). Але двосторонні домовленості, узгоджувані російським Мінатоммашем та Мінпаливенерго, не було доведено до практичного втілення і сьогодні йдеться про їх поновлення.

Безперечно, реалізація цієї програми можлива лише за умови передачі відповідних ліцензій на виробництво та документації російською стороною, що неможливо без фінансового забезпечення або передачі певної частки акцій українських підприємств, у чому зацікавлена Росія.

Та в цьому й полягає певна небезпека для українських виробників і ядерної енергетики України в цілому, що необхідно завжди брати до уваги в практичній роботі.

Загальні висновки та пропозиції

Прогноз світових тенденцій розвитку електроенергетики свідчить про об’єктивну необхідність нарощування потужностей ядерної енергетики щонайменше вдвічі. До того ж її відносна частка може залишатися на досягнутому рівні (у зв’язку з загальним зростанням виробництва електроенергії) або навіть зросте до 40%.

Проголошена Кабінетом Міністрів України стратегія розвитку ядерної енергетики (в межах Енергетичної стратегії України до 2030 р.) відповідає світовим тенденціям і дає можливість значно зменшити рівень енергетичної залежності за умови створення власного ядерного паливного циклу, а також диверсифікації проектів АЕС нового покоління стосовно країн-розробників.

Однак ці стратегічні завдання є надзвичайно складними, оскільки згаяно багато часу. Рішення, що не раз приймали для розвитку ядерної енергетики ще з 1993 року, залишилися невиконаними, що ускладнює ситуацію. Та час уже розпочати роботи з подовження термінів експлуатації діючих енергоблоків і підготовки до спорудження нових, але вітчизняні підприємства, що працюють у виробництві ядерного палива, перебувають у катастрофічному стані і потребують термінової допомоги. Останнє поки що не знаходить належного розуміння ні в Кабінеті Міністрів України, ні на регіональному рівні.

Для забезпечення проголошеної стратегії необхідно прийняти термінові організаційні рішення:

затвердити без зволікань підготовлений Кабінетом Міністрів України проект «Енергетичної стратегії України до 2030 року» з огляду на те, що вона є довгостроковим документом, який окреслює головні завдання (а не є планом роботи) і, відповідно, підлягає подальшому послідовному уточненню;

удосконалити управління галуззю шляхом створення Національного агентства атомної промисловості (воно не менш важливе, ніж Мінвуглепром) та Національної акціонерної компанії «УкрТВЕЛ», об’єднавши в ній всі підприємства атомної промисловості та Фонд ЯПЦ.

Зважаючи на те, що реорганізація управління потребує певного часу, необхідно вжити термінових заходів, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів України, які забезпечили б припинення процесів штучного банкрутства підприємств ЯПЦ та поновлення їх функціонування. Обов’язковим тут є забезпечення державного контролю над цими підприємствами, а також поновлення виробничих зв’язків між штучно створеними окремими підприємствами.

Активізувати роботу спільного українсько-казахсько-російського підприємства ЗАТ «СПУКРТВЗ» з виробництва ядерного палива. Ця структура може стати об’єднувальною ланкою у процесі поновлення робіт з передачі документації та ліцензування діяльності українських підприємств і об’єднає зусилля трьох країн на виконання стратегічних завдань. Вона може стати слушним механізмом залучення потужностей Казахстану до процесу виготовлення ТВЗ для українських АЕС, як це передбачено двосторонніми міжурядовими угодами.

Джерела

1. Шевцов А.І., Дорошкевич А.З. Перспективи розвитку ядерної енергетики України в аспекті національної безпеки // Стратег. панорама. — 1999. — № 1—2.

2. Шевцов А.И., Земляной Н.Г. и др. Стратегия развития атомной энергетики Украины в контексте мировых тенденций: Аналит. материал. — Днепропетровск: ДФ НИСИ, 1999.

3. Шевцов А.І., Земляний М.Г., Дорошкевич А.З. Атомна енергетика України. Стратегія розвитку. // Стратег. панорама. — 2001. — № 1—2.

4. Шевцов А.І., Земляний М.Г., Дорошкевич А.З. Ядерна безпека в Україні та євроінтеграційні процеси // Стратег. панорама. — 2004. — № 4.

5. Шевцов А.И., Земляной Н.Г, Дорошкевич А.З. Ядерно-топливный цикл Украины: быть или не быть // Энергетическая политика Украины. — 2004. — № 5.

6. Шевцов А., Дорошкевич А. Мировой атомный рынок: перспективы для Украины // Энергетическая политика Украины. — 2005.— № 4.

7. Вопросы атомной науки и техники. Сер.: Физика радиационных повреждений и радиационное материаловедение. — Харьков, 1994. — Вып. 2 (62), 3 (63). — 151 с.

Добавить свое объявление
Выращивание клубники в полиэтиленовых мешках дома!

Красочные серьги для Вас! Быстрая доставка по Украине!

Время отдыхать! Египет за $100, Шри-Ланка за $199!

Как преодолеть трудности и стыд? БЕСПЛАТНАЯ консультация

Картошка без вскопки, прополки и окучивания!

От чего возникает сахарный диабет?

Наступні 7 робіт по вашій темі:
▪ Про біосферу - Реферат - 20 Стр.
▪ Екологічні проблеми України - Реферат - 21 Стр.
▪ Аварії з викидами радіоактивних речовин у навколишньому середовищі - Реферат - 17 Стр.
▪ Звичаї та обряди українського народу спрямовані на охорону природи - Реферат - 9 Стр.
▪ Охорона природних ресурсів - Реферат - 8 Стр.
▪ Вода - поширення, властивості, аномалія, екологія - Реферат - 15 Стр.
▪ Глобальні екологічні проблеми людства - Реферат - 8 Стр.

**studibenker** · 01.04.2012 23:18

ой-ёй))реферат по физике)

**dantist0202** · 02.04.2012 00:22

93.84.112.83

**Blagoslovenniy** · 02.04.2012 00:41

http://pwonline.ru/forums/fredirect....3D1988%2C23775

**fffloraaa** · 04.04.2012 18:00

У лукоморья березкО голубой;
красна цепь на березкОе том:
И днём и ночью котЭ ужоооссс
Всё ходит по цепи БЕГОООООМ!!!!!!!!!!!!!!!;
Идёт направо - Кота заводит,
Налево - у нее болит спинка говорит.
Там чудеса: там Спанч боб бродит,
Дядя на ветвях сидит...
_________________________
Здравствуй, Дедушка Мороз, меня зовут Люда.
Вот мое новое стихотворение:

Снова запах свежей смолкой,
Мы у елки собрались,
Нарядилась наша некрасивша,
лампы на ней зажглись.
Игры, венегрет!, песни, пляски!
Там и тут мелькают маски...
Ты - Чихуа-хуа. А я - Тигр.
Вот какие медузы в реке Москве в 2010 году!
Вместе станем в хоровод,
Здравствуй, здравствуй, котЭ!

{офф}: П.С. за компом не я сидела